Доброго дня усім моїм учням! Упродовж двох тижнів ви займались та виконували завдання уроків. Виконували артикуляційні вправи, дихальну гімнастику, вивчали нові пісні. Сьогодні для вас - ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ.У кожного у телефоні є диктофон, відеокамера. Спробуйте записати відеофрагмент чи аудіозапис виконання пісні, вправи. Успіхів!
(Результат скидайте в групу або мені на вайбер)
Не лякайтесь, якщо в запису ваш голос вам здаватиметься чужим, негарним і "противним". Це нормально. Адже кожен із нас чує себе не так, як дійсно є в житті.
Ведучи діалог, ми чуємо, як говоримо, кричимо, сміємося – здається, що голос чудовий. Коли співаємо, здається, що спів цей гідний конкурсу талантів. Але варто записати це все на диктофон.. Голос сприймається не лише дивним та неприємним, а ще й чужим. Більше того, якщо малій дитині дати послухати такий запис, вона не зрозуміє чий це голос.
Чому ж так відбувається? Може наш слух якось спотворює те, як ми чуємо свій голос? Чи може оточуючі чують його таким жахливим?
Справа в тому, що коли ми чуємо свій голос під час розмови, звуковим вібраціям, аби дійти до вух, потрібно пройти через череп і внутрішні тканини – ці перешкоди сприяють хибному сприйняттю власного голосу. Саме тому, коли ми розмовляємо, наш голос видається нам більш м`яким, приємнішим і нижчим.
Коли ж ми слухаємо свій голос на записі, звук потрапляє прямо у барабанні перетинки. Голос нам здається більш грубим, різким.
Це означає, що оточуючі чують ваш голос точно таким самим, як і на записі. Але хвилиночку! Це не означає, що у вас жахливий голос! Зовсім ні! Просто ви звикли його чути інакшим і тому, коли чуєте його на записі, для мозку він є чужим, незнайомим і він створює таку реакцію. Людям, з якими ви спілкуєтеся, ваш голос здається приємним, оскільки вони до нього звикли.
Немає коментарів:
Дописати коментар